Історична довідка
опубліковано 05 листопада 2017 року о 15:08

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЗАЙЦІВСЬОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Території Зайцівського, Майського та Кислянського старостатів, що увійшли до складу Зайцівської громади, об’єднані цікавими історичними фактами, значними подіями та відомими людьми, що свого часу прославили цей унікальний край. Ось деякі з таких фактів.
Історія розпочинається ще з ІІІ тисячоліття до нашої ери. Про це свідчать багаточисленні скіфські поховання на території старостатів. Так, завдяки достовірним підтвердженням архіологів, на території трьох старостатів відкрито 23 курганні могильники та курганні групи з 77 курганів: Майський – 15, Зайцівський – 25, Кислянський – 37. (Інформація з сайту http://docop.dp.ua)
Майські та Кислянські землі пам’ятають скрип чумацьких коліс, адже з XVI по XIX століття саме тут проходив відомий на весь світ чумацький шлях – торгівельна артерія українських земель. А по нинішніх синельниківських і павлоградських землях (а значить, і по зайцівських) пролягав знаменитий Муравський шлях, що тягнувся з Криму майже до самої Скандинавії.
Деякі історики стверджують, що саме німецькі колоністи, яким сподобались родючі землі, першими оселилися на території нинішніх майських та зайцівських земель. (інформація з сайту  http://resource.history.org.ua)
Територія, яку нині займають всі села Зайцівської об’єднаної територіальної громади, у XVII – XVIII століттях входила до складу Самарської паланки Запорізької Січі.
Свою цікаву історію мають зайцівські землі. 15 листопада 1873 року була відкрита перша дільниця Лозово – Севастопольської залізниці до Олександрівська (з 1921 року – Запоріжжя), і тоді ж почала працювати на лінії Павлоград – Синельникове станція Зайцеве (до речі, залізницю прокладали по згаданому вище Муравському шляху). Свою назву станція, так само як і село Зайцеве, отримала від назви хутора Зайцева, який позначений на тогочасних топографічних картах цієї місцевості з 1865 року, ще до початку будівництва залізниці .. Свій внесок в історію села зробили німецькі колоністи. На відстані біля 800 м від станції вони збудували 23 хати, які започаткували сучасну центральну вулицю села. В п’яти кілометрах була заснована в 1882 році інша велика німецька колонія – Марієнфельд (теперішнє село Романівка).
Після початку Столипінської земельної реформи навколишні поміщицькі землі почали масово викупляти переселенці з Павлоградських хуторів та Городища. Станом на кінець 1910 року Товариство селян «Зайцівське» вже мало у власності 1587,8 десятин викупленої землі та складалося з 187 домогосподарств. (Список населенных мест Екатеринославской губернии, 1911 г.)
Існує твердження, що в 1916 році в селі була побудована перша школа на два класи, проте в архівах ця подія ніде не відображена. В пізніших документах значиться 4-класна школа соцвиховання, яка була відкрита в 1920 році. В тому ж таки 1920 році почала діяти велика церква, яку жителі Зайцевого побудували за свій кошт. В 1929 році селяни створили сільськогосподарську артіль «Воля», до якої увійшли 34 двори із 150. А в 1954 – 1955 роках шляхом об’єднання сусідських колгоспів організували колгосп імені Енгельса, який спеціалізувався на вирощуванні і відгодівлі свиней, хоча займався також і рослинництвом, і утриманням великої рогатої худоби, і бджільництвом.

Будівництво села Майського було розпочато в травні, російською мовою – в мае, 1928 року, звідси і назва. Село Майське виникло на базі радгоспу № 17 та засноване в 1929 році. Робітники молодого господарства тракторами «Фордзон» піднімали напівцілинні землі. Перша посівна компанія була проведена радгоспом у 1929 році. Радгосп забезпечував якісним насінням та племінною худобою сусідні колгоспи, також допомагав їм в обробці земель та організації господарств.
У 1957 році до радгоспу №17 було приєднано колгосп імені Будьоного і в цьому ж році його ж було перейменовано в радгосп «Дружба». В 1996 році КСП «Дружба» реорганізували і на його базі створили АТЗТ «Агро-Союз».

Кислянський старостат розташований на колишніх землях Єлисавет-Хорошівської волості Новомосковського повіту, Катеринославської губернії.
Перша згадка про хутір Татарка біля однойменної річки, на місці якого розбудувалось село, з’явилась, ще після 1736-го року. Крім хуторів, на цій території були зимівники запорізьких козаків.
Розгромивши в 1775 році Запорізьку Січ, цариця Катерина ІІ роздала козацькі землі своїм сановникам, військовим чинам, російським та українським поміщикам, а також іноземцям. Так, землями біля річки Татарки стали володіти барон Теодор Фелітцер Франк і деякі поміщики. Село пізніше назвали Єлизаветівкою на честь імпериатриці Єлизавети Петрівни. Назва Кислянка офіційно була затверджена в 1950 році (до того це була народна назва, походить від назви якості землі – «кислі грунти»).
У селі і досі живе легенда, що у свій час на цій території знаменитий Іван Сірко розгромив татарське військо.
У 1929 році в Єлизаветівці була створена сільськогосподарська артіль імені 10-річчя МОПРа (Международная организация помощи рабочим). Потім господарства в навколішніх селах то об’єднувались, то розділялися, змінювали назви, поки остаточно в 1963 році не утвердився колгосп «Комунар» - багатогалузеве господарство, яке займалося і рослинництвом, і тваринництвом, і птахівництвом.
Село Кислянка має свою перлину духовності – це історико-краєзнавчий музей, який створив учасник бойових дій, кінорежисер, драматург, Заслужений працівник культури, почесний житель села Кислянка Микола Опанасович Приходько (26.05.1926 – 01.07.2000 рр.). Музей є осередком культури і виховання.
Завдяки старанням умілих багаторічних керівників господарств: голови правління колгоспу ім. Енгельса Погорілого Миколи Григоровича, директора радгоспу «Дружба» Шкарбан Миколи Миколайовича, голови правління колгоспу «Комунар» Безвершенка Анатолія Гнатовича та невтомній праці сільських трудівників у всіх селах, були споруджені школи, медичні заклади, дитсадки, Будинки культури, адміністративні установи, цілі вулиці нових житлових будинків, нові дороги, водогони, проведена газифікація населених пунктів.
Одна на всіх біда прийшла у воєнні роки.
Старожили Зайцевого пам’ятають, як під час другої світової війни 18 лютого 1943 року каральний загін, спрямований у село німецькими загарбниками за пущений під укіс бронепоїзд місцевими патріотами, спалив практично все село. Залишилися вцілілими всього 17 дворів зі 196-ти. Було розстріляно 69 жителів, у тому числі 9 жінок. У ті ж воєнні роки на території Кислянки знаходився концтабір, де мирні жителі, насамперед, єврейські родини, які не встигли втекти, мали примусово в каменоломнях добувати щебінь для будівництва німецького військового аеродрому. Від виснажливої рабської праці в нелюдських умовах багато хто загинув, і їхні останки були лише номінально поховані. У 1943 році нацисти розстріляли тих, хто ще залишався в живих, їх було близько тисячі. На території сучасної громади йшли жорстокі бої. І тільки восени 1943 року села були звільнені від окупантів. 19 вересня 35-та гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора І.Я. Кулагіна звільнила Кислянку, 25-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням полковника Г.П. Криволапова – Майське, а 21 вересня 333-я стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора А.М. Голоска звільнила Зайцеве. 
У Майському, Кислянці та Зайцевому встановлено меморіали та пам’ятники загиблим воїнам.
У рамках децентралізації у 2017 році трьома сільськими радами було прийнято рішення об’єднатись в одну Зайцівську територіальну громаду.
29 жовтня 2017 року відбулись перші вибори голови та депутатів Зайцівської об’єднаної територіальної громади. Головою більшістю голосів виборців обрано знаного в області господарника, Героя України, Володимира Дмитровича Хорішка.

25 жовтня 2020 року відбулись чергові вибори голови та депутатів Зайцівської об’єднаної територіальної громади VIII скликання. Головою обрано Володимира Дмитровича Хорішка.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux